Меню
Анастасія Христолюбська
Маніпуляція і я. Універсальний алгоритм прийняття рішень
Ви впевнені, що найважливіші рішення у вашому житті ви прийняли самостійно? Я питаю не спроста, адже доволі часто до певних вчинків нас підштовхнути сторонні люди. Допомагає їм у цій справі вірна подруга всіх охочих вирішувати за інших – маніпуляція. Цей прийом є методом психологічного впливу, що відбувається майже непомітно для жертви. Саме з його допомогою маніпулятор легко нав'язує нам бажані дії, погляди та ставлення до будь-чого.
Потрібно бачити межу між маніпуляцією та вказівкою. Наприклад, момент отримання підлеглим розпорядження від керівника є чітким і зрозумілим, а ще – цілком виправданим. Після вказівки ми абсолютно точно знаємо, що і навіщо потрібно зробити. В той час як маніпуляції мають відкладений ефект, їх ми відчуваємо згодом. При цьому ще й почуваємося пригніченими та обманутими. Ось саме післясмак, почуття або емоція видає маніпуляцію.

Роздумуючи про маніпуляції напрошується запитання: чому вони так легко діють на нас? Усе тому, що ми не завжди приймаємо рішення свідомо, підходячи до цього процесу безсистемно. Нашому раціональному мисленню часто перешкоджають емоції. Я впевнена, кожен з вас може згадати власний життєвий приклад, коли на кінцеве рішення вплинули почуття.

Існує єдиний алгоритм прийняття рішень, що доводить – не важливо хто ми і скільки нам років, рішення ми приймаємо однаково. Не залежно від того, купуємо ми автомобіль чи обираємо хот-дог із сосискою.
Універсальний алгоритм прийняття рішень виглядає так:

1) Визнайте, що проблема існує.

2) Визначте, в чому вона полягає.

3) Спостерігайте та збирайте факти, щоб інформація про проблему була повною.

4) Проведіть мозковий штурм та висуньте декілька версій можливого рішення проблеми.

5) Виберіть рішення та встановіть цілі, яких маєте досягти.

6) Визначте труднощі, які можуть завадити досягненню цілей.

7) Спробуйте втілити в життя обране рішення й оцініть свої результати.

8) Продовжуйте діяти: змініть або відкиньте прийняте рішення.

Якщо необхідно, повторіть процес спочатку.
Ви помітили, що в алгоритмі немає жодного слова про емоції? З одного боку, їх не можна ігнорувати, а з іншого – вони не повинні бути єдиним критерієм прийняття рішень.

Насправді ж, емоції в алгоритмі грають балансуючу роль. Важливо зрозуміти, які емоції викликає та чи інша проблема, щоб визнати її наявність і точніше сформулювати. Використовувати їх як помічників не варто, а от простежити причину появи та знайти варіанти їх уникнення – цілком.

До слова, будь-яка спроба маніпулювання нами – це завжди гра на емоціях. Тому відстежуючи їх природу ми легко виявимо – маніпулюють нами чи ні. Щоб бути по-справжньому об'єктивними потрібно визнати: емоції присутні завжди. Але тільки нам вирішувати – ми керуємо ними, чи вони нами.

Адекватно оцінювати свої можливості, своє здоров'я, здібності та сили, знати свої обмеження і недоліки – обов'язок кожної людини. Знову-ж таки, низька самооцінка чи переоцінка можливостей може негативно впливати на прийняття зваженого рішення.
Наші рішення можуть бути продуктивним за декількох умов:

· Вони не повинні залежати від думки інших. Маніпулятор не впустить можливості нав'язати свої погляди та видати їх за ваші. Тому варто впевнитись, чи справді рішення належить вам.

· Вони мають спиратися на об'єктивну інформацію. Суб'єктивність та оціночні судження – те, що грає на руку маніпулятору.

І пам'ятайте: не варто нехтувати своїми почуттями при прийнятті рішень, але не допустіть, щоб вони оволодіти вами. Лише ваші логічні кроки при прийнятті рішень допоможуть обеззброїти маніпулятора.
Анастасія Христолюбська
Копірайтер
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website