Меню
наталія гринюк
Трепанація фейку:
як вберегтися від брехні?
Фейкова інформація, що зустрічається у ЗМІ та Інтернет-просторі, доволі різноманітна. Але вся вона використовує хоча б один маніпулятивний прийом. Усе для того, аби замаскуватися під справжні журналістські статті.

У цьому матеріалі ти дізнаєшся, що таке фейк, якими вони бувають та які дії допоможуть захиститися від їхнього впливу.
Фейками називають новини, події чи журналістські матеріали, які спеціально створили для того, щоб дезінформувати. Найбільш популярні методи поширення фейків – мас-медіа та соціальні мережі.

Основна мета фейкових повідомлень, який є головним інструментом інформаційної війни, – посіяти сумніви. Для досягнення мети у тексти додають неправдиву чи фальшиву інформацію, або змішують фактичні події з перекрученими. А сам фейк вважається успішним, коли його приймають за правду та поширюють журналісти й звичайні користувачі медіа.
Якими бувають фейки?
Якщо говорити про формат подачі дезінформаційного контенту, то це можуть бути:
  • фейкові журналістські матеріали – вони замасковані під новини, статті, аналітику тощо;
  • фейкові пости – подані, зазвичай, від імені очевидців певної події;
  • фотофейки – світлини, що були оброблені в графічних редакторах таким чином, щоб викривити інформацію;
  • відеофейки – відеоматеріали, що містять підтвердження псевдофактів.

Також фейковими можуть виявитися книги, результати досліджень, сайти, сторінки в соцмережах, коментарі очевидців, документи тощо.
Як відрізнити фейкову інформацію від правдивої?
1. Знайти підтвердження факту в трьох різних джерелах.

2. Перевірити саме джерело – воно існує чи його вигадали. Окремо зверніть увагу на те, про що писали на цьому ресурсі раніше. Воно є дійсно об'єктивним чи тільки демонструє виваженість у матеріалах?

3. Проаналізувати, чи є в журналістському матеріалі коментарі всіх сторін описаної події чи ситуації. Адже професійна журналістська стаття повинна бути нейтральною. Якщо ж у ній розставлені «потрібні» акценти, є негативні епітети або ярлики – спокійно викидайте її на смітник.

4. Протестуйте матеріал на емоції. Адже вони можуть бути показником присутності пропаганди, маніпуляцій. Чим страшніше і яскравіше описувана картина подій – тим більша ймовірність того, що їх описував пропагандист, а не журналіст

З осторогою варто відноситися до новини, факти яких спираються на повідомлення із соціальних мереж. Адже їх перевірити найважче. Також викликати сумніви має новина чи повідомлення, що містить сенсаційний заголовок, починається запитанням, має більше думок і суджень, ніж фактів.

Тести для самотренування й самоперевірки
Наталія Гринюк
Тренер із медіаграмотності
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website