Меню
наталія гринюк
Трепанація фейку:
як вберегтися від брехні?
Фейкова інформація, що зустрічається у ЗМІ та Інтернет-просторі, доволі різноманітна. Але вся вона використовує хоча б один маніпулятивний прийом. Усе для того, аби замаскуватися під справжні журналістські статті.

У цьому матеріалі ти дізнаєшся, що таке фейк, якими вони бувають та які дії допоможуть захиститися від їхнього впливу.
Фейками називають новини, події чи журналістські матеріали, які спеціально створили для того, щоб дезінформувати. Найбільш популярні методи поширення фейків – мас-медіа та соціальні мережі.

Основна мета фейкових повідомлень, який є головним інструментом інформаційної війни, – посіяти сумніви. Для досягнення мети у тексти додають неправдиву чи фальшиву інформацію, або змішують фактичні події з перекрученими. А сам фейк вважається успішним, коли його приймають за правду та поширюють журналісти й звичайні користувачі медіа.
Якими бувають фейки?
Якщо говорити про формат подачі дезінформаційного контенту, то це можуть бути:
  • фейкові журналістські матеріали – вони замасковані під новини, статті, аналітику тощо;
  • фейкові пости – подані, зазвичай, від імені очевидців певної події;
  • фотофейки – світлини, що були оброблені в графічних редакторах таким чином, щоб викривити інформацію;
  • відеофейки – відеоматеріали, що містять підтвердження псевдофактів.

Також фейковими можуть виявитися книги, результати досліджень, сайти, сторінки в соцмережах, коментарі очевидців, документи тощо.
Як відрізнити фейкову інформацію від правдивої?
1. Знайти підтвердження факту в трьох різних джерелах.

2. Перевірити саме джерело – воно існує чи його вигадали. Окремо зверніть увагу на те, про що писали на цьому ресурсі раніше. Воно є дійсно об'єктивним чи тільки демонструє виваженість у матеріалах?

3. Проаналізувати, чи є в журналістському матеріалі коментарі всіх сторін описаної події чи ситуації. Адже професійна журналістська стаття повинна бути нейтральною. Якщо ж у ній розставлені «потрібні» акценти, є негативні епітети або ярлики – спокійно викидайте її на смітник.

4. Протестуйте матеріал на емоції. Адже вони можуть бути показником присутності пропаганди, маніпуляцій. Чим страшніше і яскравіше описувана картина подій – тим більша ймовірність того, що їх описував пропагандист, а не журналіст

З осторогою варто відноситися до новини, факти яких спираються на повідомлення із соціальних мереж. Адже їх перевірити найважче. Також викликати сумніви має новина чи повідомлення, що містить сенсаційний заголовок, починається запитанням, має більше думок і суджень, ніж фактів.

Наталія Гринюк
Тренер із медіаграмотності
Тести для самотренування й самоперевірки
Фейкова інформація чи ні?
Одна з важливих частин медіаграмотності - навчитися відрізняти підробну інформацію від правдивої. Адже в останні роки фейки вийшли далеко за межі Інтернету та почали впливати навіть на хід виборчих процесів. Під час складання даного тесту за приклади були взяті дані реальних журналістських матеріалів, що опубліковані в українських Інтернет-виданнях. Це публікації в Інтернет-ЗМІ, пости в соцмережах, підробні звіти... Приємний бонус проходження тесту - корисні поради, що стосуються перевірки новин в Інтернеті.
Ви здатні відрізнити правду від інформаційних фейків?
Ще один тест, який допоможе перевірити, чи легко вас обдурити. Фішкою тесту є верифікаційні матеріали від Stopfake.org, сайту для перевірки фактів, на основі яких його було складено. Усі приклади з тесту теж реальні, всі вони викривляють дані про події в Україні. Перевір, чи твоїх знань і досвіду достатньо, аби не вірити в міфи російської пропаганди про українців і нашу країну.
Це правда чи фейк?
А завдяки цьому тесту ти перевіриш, наскільки добре орієнтуєшся в світовому інформпросторі. Саме на публікаціях зі світовий ЗМІ побудований даний тест на вміння розмежовувати правду та інформаційні фейки. Щоб успішно пройти тест тобі потрібно проявити свої уважність і обізнаність, а ще - увімкнути на повну інтуїцію. Адже чимало випадків здаються досить реальними, хоча є суцільною вигадкою та навпаки.
Фейк чи не фейк?
Цей тест рекомендуємо тим, хто хоче вивідати професійні секрети перевірки даних й інформації журналістів. Адже в ньому верифікація та фактчекінг подають через призму фейкової інформації. До кожного прикладу - починаючи від з фейків у світових мас-медіа до постів у соцмережах і фотографій - створено спеціальну пораду, як і якими інструментами можна було б перевірити правдивість даного факту, події, висловлювання, фотографії тощо.
Фейк чи було? Чи можете ви відрізнити фотомонтаж від справжньої фотографії?
Ну що, з текстовими фейками ти розібрався - час навчитися відрізнити фотомонтаж від справжньої фотографії! Роздивляючись фотографії з цього тесту ти маєш пропустити відомі світові події через призму можливого фотомонтажу. Твоє завдання - визначити чи правдива фотографії, чи використано тут фотомонтаж, і якщо він присутній, то який саме елемент є несправжнім. Творці тесту віднайшли справжні фотомонтажні шедеври, які розповідають про вагомі події світового масштабу чи стосуються відомих у світі політичних діячів. Дивися між пікселями та навіть глибше!
Правда чи фейк?
Вибори президента США у 2016 - поки наймасштабніша подія, на хід і результати якої повиливали фейкові новини. Діло в тому, що вони час від часу з'являлися на невідомих сайтах і збирало сотні тисяч лайків і репостів у Фейсбуці. Неправдиві новини були настільки популярними, що ними ділилися більш охоче, ніж інформацією з перевірених джерел. Дійшло до того, що Facebook звинуватили у непрямій підтримці Дональда Трампа (адже більшість фейків поширювали його прихильники). Спробуй і ти відрізнити справжні новини про американські вибори від фейків.
Made on
Tilda