Меню
ОПУБЛІКОВАНО: 21.05.2016 Р.
Тренер MEDiA IQ розвивала звичку думати
Наталія Гринюк стала учасницею локальної майстерені програми «Звичка думати/Привычка думать» – україно-російської серії майстерень із розвитку критичного мислення та інформаціної грамотності молоді.
Локальна майстерня в Чернігові зібрала 20 молодих українців, що прагнули створити власні освітньо-просвітницькі ініціативи, спрямовані на розвиток критичного мислення. Серед них молодіжні лідери з Острога, Харкова, Києва, Запоріжжя, Бердянська, Маріуполя, Миргорода, Кропивницького...

Паралельно така ж майстерня проходила у російському Томську. А через тиждень відбулися ще два навчальні заходи – в Красноярську (РФ) і селі Бабин Івано-Франківської області.
Ми мірємо, щоб молоді активісти і професіонали з України та Росії навчилися грамотно працювати з інформацією та підвищили свій рівень критичного мислення, розробили власні авторські ініціативи з розвитку критичного мислення і отримали методичну та експертну підтримку в цьому процесі, вступили в діалог та відкриту співпрацю одні з одними.
Реваз Татеішвілі, співорганізатор
Упродовж п'яти днів насиченого навчання, постійних роздумів і розширення свого світогляду учасники вчились фасилітувати групи, знайомитися з цікавими методиками розвитку критичного мислення. Спеціально для сайту MEDIA IQ Наталія Гринюк ділиться оригінальними неформальними вправами.

~
Про демократію – «Бетцавта»

Ситуація: Усіх учасників розділили на дві команди. Перед першою поставили завдання побудувати якомога вищу споруду зі стільців. Другій теж зі стільців довелося будувати найширше коло. Участь у командній роботі була добровільною, ступінь включеності в процес кожен обирав сам. І, звісно, стільці одні для двох команд.

Пояснення: Завдання, здавалося б прості. Однак за стільці між учасниками точилися суперечки не лише словесні, а й силові. Забираючи для стільці потреб своїх команд, учасники руйнували башти й кола. Одна учасниця настільки захищала свій стілець, що з поляни її на ньому й винесли.


Коли сіли обговорювати результати, виявилося, що ні всередині команди, ні з іншою командою ніхто щодо розподілу стільців не домовлявся. У когось були спроби виявити лідера у сусідній команді, хтось намагався домовитися з іншими учасниками. Але більшість кинулася робити, поступово за кимось повторювала.

Мораль: Демократія можна подубудвати лише в тому суспільстві, яке усвідомило важливість працювати спільно, гуртом, ділити ресурси порівну між всіма, хвилюватися про звої потреби, не обмежуючи потреби інших. А тепер згадайте про мільйони громадан у різних державах. Чи хтось з кимось реально намагається співпрацювати або домовлятися?
~
Про маніпуляції – «Спіраль мовчання»

Ситуація: Серед учасників обрали 5 людей, яких вивели із загальної зали. В той час тренери намалювали три лінії, остання з яких була коротшою. Аудиторії, що лишилася в залі, дали настанову: коли вас запитають, яка лінія коротша, треба сказати, що це лінія №2, навіть якщо це не співпадає з їхньою думкою.

Далі по одному до зали запросили учасників, що лишилися за дверима. Коли запрошені сідали між учасниками тренер всіх попросив визначити, яка лінія із трьох коротша і підняти руку, хто за який варіант. Звісно-ж підмовлена аудиторія обрала лінію №2. А учасник, що тільки ввійшов, озираючись на інших, теж голосував за другу лінію.

Пояснення: В результаті майже всі п'ять учасників "піддалися" думці аудиторії. Хтось просто не хотів самостійно розбиратися, хтось боявся, що його думка помилкова, а дехто зважав на авторитет більшості, навіть розуміючи, що її думка не співпадає з власною.

Мораль: людина схильна підтримувати вибір більшості, навіть якщо вважає його неправильним.

~
Про стереотипи – «Альбатрос»

Ситуація: Уявіть, що потрапили у гості до місцевих жителів острова Альбатрос. Перед вами виходить чоловік, сідає на стілець. Поряд на землю сідає жінка. Він куштує арахіс і потім дає горішки своїй супутниці. Далі він чи то змушує, чи то спонукає жінку поклонитися землі, нахиляючи додолу рукою її голову. Жінка підходить ближче до гостей, учасників тренінгу. На тих, хто поставив ноги навхрест, починає шикати та лагідно ставить обидві ноги на землю. Опісля чоловік і жінка виходять.

Запитання тренера: Які думки у вас з'явилися? Хто живе на острові Альбатрос? Які правила, звички існують в їхньому суспільстві?

Пояснення: Напевне, ви відразу-ж подумали про патріархат, порушення прав жінок, дискримінацію.... Насправді на острові панує матріархат! Справа в тому, що жителі Альбатросу поклоняються Землі, а жінок вважають жрицями земної богині.


Тож, щоб бути ближчими до богині, жінки сидять на підлозі. Завдання чоловіків – захищати панянок від звірів і всякого лиха. Тому вони сидять на стільці, щоб бачити далі. Відчути енергію богині чоловіки можуть тільки завдяки жінкам, тому й нахиляють їхню голову до землі. Гості ж острову теж можуть її відчути. Для цього достатньо поставити на землю дві ноги.

Мораль: Стати в'язнями своїх стереотипів досить легко, тож перш, ніж робити висновки, варто дізнатися про ситуацію детальніше.
Нагадаємо, дану програму в Україні реалізує громадська організація «Інша Освіта», що займається популяризацією неформальної освіти. Серед партнерів – Красноярська регіональна громадська організація «Интерра», яка паралельно проводить такі-ж майстерні для молоді з Росії, та Спілка MitOst e.V. (Берлін). У 2016 р. проект реалізували за дружньої фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та Фонду Роберта Боша в рамках проекту «Діалог заради змін».
Made on
Tilda